ПРИСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСІ́КТИ́, січу́, січе́ш, док., перех., рідко. Обрубувати, обсікати. — Я перемінюся у пирій, Штефанику. Ти присічеш мене в одному місці, а я запущу коріння в іншому і тобі на злість зазеленію ще буйніше (Вільде, Сестри.., 1958, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 19.