ПРИСУДКО́ВІСТЬ, вості, ж., грам. Властивість присудка; предикативність. З повнозначними частинами мови змикаються також безформні, незмінні слова, що служать для виявлення присудковості (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 295); Потебня, розглядаючи питання про прикладку, висовував на перший план те, що вона поєднує з функцією означення певний елемент присудковості (предикативності) (Мовозн., VII, 1949, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 53.