ПРИСТОСО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. пристосо́ваний 2. Вирішальне значення у визначенні хвороби мають ступінь і характер пристосованості організму в цілому і його окремих систем до навколишнього середовища (Курс патології, 1956, 28); В міру зростання ознак породності у коней помітно знижується пристосованість до природних умов (Конярство, 1957, 34); Придивіться уважніше до зеленого світу. І ви помітите взаємну пристосованість рослин, які живуть в одному місці (Наука.., 2, 1964, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 41.