ПРИСТЕ́БНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пристебну́ти¹.Він не відривав руки від кишені, в якій були пристебнуті шпилькою гроші (Тют., Вир, 1964, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 39.