ПРИ́СПОЧКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до при́спа. Семенко все то сяде на приспочці, то зірветься, на вулицю вибіжить (Черемш., Тв., 1960, 346).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 32.