ПРИСОРО́МЛЕНО, присл. Сором’язливо, зніяковіло. Голос Васо звучав глухо й наче присоромлено (Дмит., Наречена, 1959, 114); Під час читання.. раптом починав [Петро Олександрович] тихо, присоромлено сміятися, ніяковіючи, коли присутні оглядалися на нього (Полт., Повість.., 1960, 540).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 30.