ПРИСОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присолоди́ти; // у знач.. прикм. * Образно. Присолоджені резолюції, які в поті лиця складав перед зборами Степан Васильович, Коропов псував своїми поправками (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 30.