ПРИСНИ́ТИСЯ, сню́ся, сни́шся, док., кому. Привидітися у сні комусь; постати у сні перед ким-небудь; наснитися. Мені в сю ніч приснився ясний місяць, високе небо (Л. Укр., І, 1951, 135); Важкий сон звалив у цей вечір Ганну, і приснились їй дивні якісь хороми, а вона ходить по них із світлиці в світлицю і ніяк не може з них вибратись (Гончар, II, 1959, 265); Мені приснились ночі солов’їні, Дівочі співи, пахощі левад. Весна, що дано тільки раз людині, І далечінь, що не вернуть назад (Рильський, II, 1960, 195); // безос. От мені приснилось.., ніби край могили Пасу я ягнята, а я ще малий (Шевч., II, 1963, 255); Не знаю, чи справді воно так, чи то мені приснилось, чи, може, сни переплелись із спогадами (Довж., І, 1958, 65).

І (й, на́віть) [уві (у) сні] не присни́ться (не присни́лось [би], присни́тись не могло́) кому — про щось дуже дивне, незвичайне, таке, що не можна уявити. — А що, панове.., вам і не присниться там бути, де я побував (Кв.-Осн., II, 1956, 485); — Моя душа сміє і зможе таке, що іншому й не присниться… (П. Куліш, Вибр., 1969, 196); — Заходьте до мене.. Я щось таке надумав, що вам і не приснилось! (Панч, Гарні хлопці, 1959, 18); Світ новий прийшов до нас тільки після Великої Жовтневої революції. І світ цей дав людині стільки, що Сковороді навіть уві сні про це приснитись не могло (Тич., III, 1957, 110); Присни́вся сон кому —комусь привиділися якісь сновидіння. Одної ночі приснивсь мені сон: стою я в зеленому житі, вище пояса; навкруги мене колоситься пшениця і мак червоніє (Вовчок, І, 1955, 58); — Який мені на сю ніч сон дивний приснився!.. (Фр., VIII, 1952, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 29.