ПРИСМО́КТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присмокта́ти. Човен, присмоктаний мулом; * Образно. — Ви, матінко, не плачте, я на вас зла не ношу, але з цього дворища піти не можу. Біля мене тут ночами Тимко ходить. А я присмоктана до нього на все життя (Тют., Вир, 1964, 510).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 28.