ПРИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш і ПРИСЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що вислі́джувати 1. Прислідили ми куницю (Фр., VIII, 1952, 45); Ці давні сховища у глибині лісів Стрільці звуть маточник.. Ведмедю, дурнику! Якби ти там сидів, То Войський би тебе повік не прислідив! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 24.