ПРИСЛУ́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. прислу́жливий. Чужу любов треба покупити ціною своєї інтересності, добрячої вдачі, прислужливості (Крим., II, 1972, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 25.