ПРИСЛУГО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИСЛУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. 1. заст. Виконувати обов’язки слуги, прислуги. Крім Марисі, прислуговує ще старша жінка Янова, до обов’язків якої входить наносити дрова з підвалу, витріпати килим та доріжки, натерти підлоги (Вільде, На порозі, 1955, 131); Іван.. почував себе ніби винним за те, що ця ще молода жінка змушена, відмовившись від власного життя, за мізерну платню прислужувати панам (Кол., Терен.., 1959, 85); Наймит.. купцям годить, чужим людям прислугує (Вовчок, І, 1955, 309); // Подавати й прибирати страви, напої за столом. Вечеря була багата. За столом прислуговували найняті лакеї в фраках та білих рукавичках (Н.-Лев., V, 1966, 306); Слуга відчиняє двері з сусідньої кімнати, інші слуги лагодяться прислужувати при столі (Л. Укр., III, 1952, 402); Артем, перша скрипка, душа оркестру, учень кращих закордонних професорів музики, прислужував за столом як лакей (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 175).

2. Робити кому-небудь послуги, догоджати комусь із чемності, ввічливості і т. ін. або запобігаючи перед ним. Насипає [Віталик] з банки перед Тонею мідій, ..сам їх розлущує і подає дівчині, подає трохи аж недбало, щоб вона не зазнавалась, не подумала, що він так уже біля неї упадає та прислуговує (Гончар, Тронка, 1963, 231).

3. кому, перен. Іти на службу до когось, виконуючи які-небудь ганебні чи принизливі обов’язки. — Мені краще вбивати їх [фашистів], аніж прислужувати їм (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 55); Ніколи не забуду твою гнівну розповідь про те, як.. мерзенно прислужували німецькому фашизмові українські буржуазні націоналісти, — люті вороги народу (Горд., Цвіти.., 1951, 26).

4. тільки недок. Виконувати певні допоміжні обов’язки під час богослужіння. Вона побачила у вівтарі гайдука Сашку. На ньому був стихар з вишитими сріблом хрестами, і він тримав у руках кадильницю, прислуговуючи попові (Донч., III, 1956, 60); Саме в Дерманському монастирі.. відбулася церковна комедія освячення націоналістичного прапора. Церемонію освячування відбув сам Симон — єпископ Острозький, якому прислуговувала ціла зграя попів (Мельн., Коли кров.., 1960, 41); Паламарем дражнили Марка за те, що він часом прислужував у алтарі [вівтарі], надіваючи мальований стихар (Вас., II, 1959, 313).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 24.