ПРИСКІ́ПУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. прискі́пуватися. — Туристи не повинні знати, що в нас тут сталося. Ніякої нервозності, ніяких прискіпувань (Загреб., Шепіт, 1966, 364); Збори [колгоспників] зайшли в глухий кут. Пусті, як горох, слова, взаємні звинувачення, дрібне прискіпування (Мушк., Чорний хліб, 1960, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 22.