ПРИСКО́РЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. приско́рити і приско́ритися. Сам Ленін у ці дні стежив за переходом Першої Кінної і закликав для прискорення переходу вжити всіх заходів (Гончар, II, 1959, 371); З метою прискорення темпів розвитку економіки сільського господарства здійснюється деякий перерозподіл національного доходу на користь села (Ком. Укр., 11, 1966, 14).

2. спец. Величина, що характеризує зміну швидкості в часі. Величина, що вимірюється відношенням зміни швидкості до того проміжку часу, за який ця зміна відбулася, називається прискоренням (Курс фізики, І, 1957, 40); Акселерометр — прилад, що вимірює прискорення, особливо потрібний для самокерованих снарядів і ракет (Вітч., 4, 1964, 162)

◊ Приско́рення ві́льного паді́ння — зміна швидкості падіння тіла у безповітряному просторі за одиницю часу. Всі тіла у даному місці падають з однаковим прискоренням. Це прискорення називається прискоренням вільного падіння (Курс фізики, І, 1957, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 22.