ПРИСКА́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до приска́лити. Його праве око трохи прискалене від їдкого диму коротенької люлечки-зіньківки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 38); Павло заговорив тихо, поволі, раз у раз підморгуючи до хлопців прискаленим оком (Кучер, Прощай.., 1957, 407); З кожним приїздом Артем Климович стає трішки-трішки старішим. Частіше кліпає прискаленим оком, на чолі густішає зморщок (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 420).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 21.