ПРИРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прироси́ти. * Образно. Пісковий потяг за скобу, розчинилися двері, і знадвору вдарив у вагон свіжий, туманом прирошений світанок (Ле, Ю. Кудря, 1956, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 12.