ПРИРО́ДНИК, а, ч. Те саме, що природозна́вець. Взимку.. одбувся в Москві з’їзд учених природників, фізиків та математиків (Крим., II, 1972, 267); Увечері Галочка.. про себе подумала, що природником теж цікаво бути (Ів., Таємниця, 1959, 16); Радянські природники є свідомими прихильниками діалектичного матеріалізму (Ком. Укр., 3, 1962, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 9.