ПРИПРЯЖНИ́Й, а, е. Запряжений збоку від голобель для допомоги корінному; // у знач. ім. припряжни́й, ного, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 717.