ПРИПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припрягти́. Воли в ярмах припряжені були до корб (Сміл., Сад, 1952, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 717.