ПРИПОРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИПОРОШИ́ТИСЯ, рошу́ся, ро́шишся, док.

1. Покриватися злегка порохом. Очі світились втомою, лице припорошилось пилом (Коз., Вибр., 1947, 61).

2. Покриватися злегка чимсь сипким. Коли земля, як постав борошном, припорошилася снігом, Тихон затушкав листом та гноєм свою хату (Панч, В дорозі, 1959, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 715.