ПРИПОЛЯ́РНИЙ, а, е. Який знаходиться у районі полярного кола, біля полярного кола. Приполярний басейн на той час [початок XX століття] являв «білу пляму» на карті (Видатні вітч. географи.., 1954, 130); У приполярних областях влітку сонячне проміння ковзає по поверхні (Фіз. геогр., 5, 1956, 77); // Який росте, водиться в районі полярного кола, біля полярного кола. В [Біловезькій] пущі уживається 856 видів деревних, чагарникових і трав’яних рослин. Тут є і карликова береза.., і приполярна клюква, і могутній кавказький граб (Наука.., 1, 1966, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 714.