ПРИ́ПОЛА, и, ж., рідко. Те саме, що пола́. Чиясь-то рука В шатрі одітнула приполу (Стар . Поет. тв., 1958, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 714.