ПРИПЛЕ́НТАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що припле́нтатися. — Чого він придибав? Нема в його хати, Ні сестри, ні брата, нікого нема. Чого ж він приплентав? — А хто його зна! (Шевч., II, 1953, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 710.