ПРИПИ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до припи́сувати. Пушкін добре знав названі вже вище збірки пісень, уважно і критично читав «Историю руссов», помилково приписувану архієпископу Георгієві Кониському (Рильський, III, 1956, 185); Назва рослини [любистку лікарського] зв’язана з приписуваною їй властивістю причаровувати молодих людей (Лікар. рослини.., 1958, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 707.