ПРИПИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припини́ти. Його, Мотузчине, діло днів через кілька все одно буде припинене (Головко, II, 1957, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 704.