ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. перех. і неперех. Наглядати за ким-небудь, стежити. Мушу рік вибути теж на фермі, хоч цього ніхто з емігрантів не придержується, але мене на доноси припильновують, чи виконую приписаний закон (Рад. літ-во, 5, 1958, 120); — Ач, як закаркали враз.. Уже їм і бандити і грабіжники, ..треба за ними припильнувати (Панч, Мир, 1937, 11); // тільки док. Те саме, що постерегти́ 2. — Тут кум Матій кривди тобі [злодієві] не зробить, не бійся, припильнує тебе добре (Фр., II, 1950, 18); Попросивши на всякий випадок припильнувати газету з оголошенням, він.. подався на лікарський виклик (Збан., Сеспель, 1961, 125); // тільки док. Те саме, що підстерегти́. Отоді Тодоська почне латати дірки: де який ярмарок, базар, яка оказія — там вже й єсть її, тільки стережи краму, а припильнувати й не кажи! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 84); Це запитання оголило на його обличчі приховану досі скептичну посмішку. Може, сам Горецький і не хотів її демонструвати, але ж хіба припильнуєш, коли вона розквітає? (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 9).

2. перев. док., перех. Доглянути кого-небудь, подбати про когось. Чоловік дещо заробить у багатшого: тут роїв у пасіці припильнуєш, там у саду ночуєш, коло сіна та снопів поробиш (Фр., І, 1955, 370); Він такий слабенький.. А хто ж його на чужині так припильнує, як мати? (Мак., Вибр., 1954, 80); // Приглянути за чим-небудь. — Припильнуйте мені сеї ями! (Фр., IV, 1950, 17).

3. тільки док., неперех. Дуже ретельно взятися за виконання чого-небудь. — Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати (Сл. Гр.); [Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися, що так припильнували? (Вас., III, 1960, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 703.