ПРИПАСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припасува́ти. Крізь погано припасовані вікна тягло осінньою вогкістю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 38); У темно-блакитному, добре припасованому до її постаті костюмі., вона виглядала якщо не елегантно, то бездоганно пристойно (Вільде, Сестри.., 1958, 578); Та й слова ті так не припасовані до цілого оповідання, так мало в’яжуться з ним, що роблять навіть неприємне вражіння (Коцюб., III, 1956, 164); Рука черкнула і кам’яну скіфську бабу, що стоїть біля двору старої Дорошенчихи, припасована замість стовпчика для хвіртки (Гончар, Тронка, 1963, 43); Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом, ..багато різних ламп, припасованих так, щоб коли їх окремо засвічувати, кожна з них освітлювала якийсь один куток (Смолич., І, 1958, 62); Останні [земляки] не встрявали в розмову, розглядали тільки з ніг до голови прибулого, придивлялися до шинелі з трьома червоними хлястиками через груди, чомусь навкіс припасованими (Іщук, Вербівчани, 1961, 427); * Образно. Характер — це те, що треба виховувати самому, його не дістаєш готовеньким, припасованим по тобі (Рад. Укр., 22.II 1967, 2); * У порівн. Камінь упав так добре, немов від віку сюди був припасований (Фр., VI, 1951, 117); // припасо́вано, безос. присудк. сл. На ньому [тракторі] немає живого місця — ту деталь зварено електрикою, ту припасовано з іншої системи, ту знято з танка, ту розточено, наварено вищерблені зубці (Ю. Янов., II, 1954, 134); Увесь цей найрізноманітніший інструмент, як видно, не іржавів без діла. Куди не кине Іван Кіндратович оком, бачить: все як слід припасовано, ніде нічого не валяється (Ткач, Арена, 1960, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 701.