ПРИОСТРО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Ударити острогами в боки коня для спонукання його до руху або до збільшення швидкості бігу. Суворов приострожив коня, і той стрілою перелетів через шанець, завалений трупами (Добр., Очак. розмир, 1965, 77); Наливайко приострожив коня і погнав назад, у замок (Ле, Наливайко, 1957, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 696.