ПРИОЗДО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приоздо́бити. Сцена являє тую саму класу [той самий клас], але гарно приоздоблену: на стінах, над вікнами та над дверима гілля соснове; парти винесені або поставлені у ряд коло стін (Григ., Вибр., 1959, 478).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 695.