ПРИНИ́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. прини́зливий. Незважаючи на весь тягар заслання принизливість миколаївської солдатчини, революційний дух поета [Т. Шевченка] не був зламаний (Рад. літ-і 2, 1964, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 690.