Про УКРЛІТ.ORG

принаймні

ПРИНА́ЙМНІ, рідко ПРИНА́ЙМІ, присл. У всякому разі. З радісним напруженням ловив [Іван] дивну мелодію пісні. Так люди не грали, він принаймні ніколи не чув (Коцюб., II, 1955, 309); Дров у баби в дворі багацько. Видно, що тут у Карпатах є й свої вигоди: люди принаймі не мерзнуть зимою в хатах і не трусяться од холоду (Н.-Лев., II, 1956, 406); // У крайньому разі. [Ірина:] Я думала, я мріяла про той день, коли ви прийдете до мене або принаймні мені прочитають ваш лист (Коч., II, 1956, 512); // Хоч би. «Хлопче упертий, послухайся ради принаймні в одному: Не користуйся бичем і міцніш натягай оці віжки..» (Зеров, Вибр., 1966, 315); Так, Рєпніна була надійним другом. Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому [Т. Шевченку] малювати (Тулуб, В степу.., 1964, 482); // Щонайменше. Вона йшла сама, і так жваво про щось говорила, наче круг неї було, принаймні, з десяток слухачів (Жур., Дорога.., 1948, 204); Іржання те розбилося зараз же на десять відгомонів, і покотилося по ярузі, і пішло бродить та гомоніти понад болотечком так, наче не одна конячка заіржала, а принаймні цілий табун (Тют., Вир, 1964, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 688.

вгору