ПРИМІТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Якість і властивість за знач. приміти́вний. Домагання видати у нас нову антологію лунають здавна і розбиваються на примітивності наших типографічних [друкарських] засобів (Фр., XVI, 1955, 335); Примітивність ігрових дій, статичне положення гравців, брак елементів гострої спортивної боротьби спершу гальмували розвиток волейболу (Наука.., 4, 1966, 31); Чулись якісь звуки.. Що це за примітивність мелодії?! (Ю. Янов., І, 1958, 93); Простота в поезії — це найвище мистецтво. Але спрощення й елементарність, за якими іноді ховається примітивність мислі й образу, не може бути визнане за ідеал (Рал. літ-во, 1, 1963, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 675.