ПРИМОРО́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до приморо́зити. Привели його додому, роззули, почали розтирати снігом приморожені ноги (Шиян, Баланда, 1957, 17); В Замисловичах рятували перелітних птахів, що після раптової заметілі лишились без їжі і житла. У шкільну сторожку зносили охлялих диких гусей, приморожених чорногузів, живучих голубів-синяків (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 193); Борщ з самої картоплі та приморожених буряків був несмачний, одгонив квасом, був несолоний (Л. Янов., І, 1959, 410).

2. у знач. прикм. Те саме, що ме́рзлий 1. Дівчата звечора накладали вози, щоб удосвіта по примороженій дорозі вивезти (Горд., Цвіти.., 1951, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 679.