ПРИМЛІ́ЛИЙ, а, е, зах. Дієпр. акт. мин. ч. до примлі́ти. * Образно. О мислі старечі, примлілі, без грому, без гніву на зло, без чуття для краси! (У. Кравч., Вибр., І958, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 677.