ПРИМИ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. прими́слити. Вони [матері] дивились на торжество, жально всміхаючись, і тихо плакали від співрадості й примислення до щастя молодих і себе (Довж., І, 1958, 333).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 671.