ПРИМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМЕЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Приєднувати те, що межує. Глоба одмежував собі ще чимало землі біля озера, де теперечки суконна фабрика, та, засадивши ще стільки, примежував і розвів навдивовижу сад (Стор., І, 1957, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 667.