ПРИМАРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Трохи змарніти. [Таня:] Як же будеш ти мене любити, коли ж моя врода примарніла? (Вас., III, 1960, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 667.