ПРИЛА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛА́ЩИТИ, щу, щиш і ПРИЛА́СТИТИ, а́щу, а́стиш, док., перех., розм. Виявляти ласку до кого-небудь. Прилащив [офіцер] пуделя, пішов, розглядаючись, до префектури (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 336).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 656.