ПРИЛАШТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прилаштува́ти. Микола прощався з ним, коли в батька на спині вже була прилаштована важка мінометна плита (Загреб., Шепіт, 1966, 21); Місце між столом і дверима займала лава, прилаштована на ніжках, вкопаних просто в землю (Добр., Ол. солдатики, 1961, 65); // прилашто́вано, безос. присудк. сл. Над верхнім краєм дошки прилаштовано бляшане відерце з водою, з якого вода по крапельці падала в жолобок на дошку (Ю. Янов., II, 1954, 115); Столи з фізичного кабінету вже витягнуто на подвір’я й розставлено під деревами, тут же прилаштовано й клубну радіолу для танців (Гончар, Тронка, 1963, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 655.