ПРИЛАДОБУДУВА́ННЯ, я, с. Галузь точного машинобудування, що виробляє прилади для вимірювання, контролю і регулювання. На Україні, до якої ще сорок років тому ввозилося майже все основне машинне устаткування з-за кордону, виникли цілком нові галузі індустрії — тракторобудування, авіабудування, приладобудування (Наука.., 9, 1957, 1); Підприємства машинобудування і приладобудування освоїли близько 400 нових машин, апаратів, приладів (Рад. Укр., 17.I 1959. 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 655.