ПРИЛАДНО́ВУВАТИСЯ і ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЛАДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Приєднуватися до кого-, чого-небудь. Чимало людей — обурені на такі зухвалі вигуки, з протесту, — приладнувались і собі до маніфестантів (Смолич, Мир.., 1958, 427); Через кілька хвилин троянівці приладналися до якихось хуторян і непомічені виїхали із заводу (Тют., Вир, 1964, 149); // Ставати біля кого-, чого-небудь. Колона семенівців вже шикувалася сама. І вже голова їі виходила з-за рогу. Вже приладновувалася поруч колони кексгольмців (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 315).

2. Влаштовуватися біля чого-небудь. Пугало вже надів окуляри і з рукописом приладновувався до каганця (Панч, На калин. мості, 1965, 146); Ярослав Громійчук у цей час, приладнавшись біля дощаного столика у садку, докреслював схему майбутнього кормоцеху (Вол., Місячне срібло, 1961, 246).

3. Пристосовуватися робити що-небудь. Напівголі жебраки-байгуші в подертих штанях і величезних шапках-малахаях тяглися до всіх, хто приладнався їсти, простягали свої порожні миски, благаючи хоча б недоїдків (Тулуб, В степу.., 1964, 53); Повів у коло [танцювати]. Аж тут — маленька неув’язка: не знаю, як брати дівку!.. Якось приладнався і пішли (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 94); // Набувати якихсь навиків, навчатися якоїсь роботи. А я, значить, щоб не їсти чужого хліба, приладнався до ремесла, чоботарством зайнявся (Логв., Давні рани, 1961, 90).

4. тільки недок. Пас. до приладно́вувати, прила́днувати. Для планування укосів каналів вони сконструювали спеціальні укісники, які приладнуються до трактора при роботі з бульдозером (Наука.., 2, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 654.