ПРИКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Підвищувати голос, заохочуючи когось до чого-небудь, стримуючи від чогось, проганяючи і т. ін. Хазяйка вишиває і що-небудь розказує чоловікові.. Хазяїн прислуха мовчки й часто оглядається на наймита, прикрикує, пригрожує (Вовчок, І, 1955, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 649.