ПРИКОТКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., с. г. Ущільнювати грунт, сніг і т. ін. котком; закотковувати. Якщо парову ділянку розпушено глибоко, її перед сівбою треба прикоткувати кільчастим котком. Це сприяє підтягуванню до насіння вологи (Хлібороб Укр., 1, 1965, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 644.