Про УКРЛІТ.ORG

прикортіти

ПРИКОРТІ́ТИ, ти́ть, док., кому, безос., розм. Дуже захотітися. Любці чомусь ні з цього, ні з того раптово прикортіло дитини, як божевільному цигарки (Ле, Міжгір’я, 1953, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 644.

вгору