Про УКРЛІТ.ORG

приклеєний

ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикле́їти. Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (Донч., IV, 1957, 178); // прикле́єно, безос. присудк. сл. На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом: «..Справа старшини Разуєва» (Логв., Давні рани, 1961, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 638.

вгору