ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна… Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 614.