ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся і рідко ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. Починати сприймати що-небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного. Я обімлів: ця дитина вже призвичаювалася марити про смерть, вона бажала її, сподівалася, як єдиного свого заступника (Л. Янов., І, 1959, 326); [Килина:] Найкраще, коли людина призвичаюється не до розкошів і приймає без ремства те, що доля посилає (Кроп., IV, 1959, 273); [Мартин:] Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було «Мартин, дядьку Мартине», а тепер — пан!.. Нічого, призвичаяться! (К.-Карий, І, 1960, 329); Коли роздивишся довкола На безбережне море зла, До лжі призвичишся (Граб., І, 1959, 101); // до кого. Знайомитися з ким-небудь ближче, звикати до когось. — Я призвичаїлася до неї, бачу, що вона намислила добре, каже, круто треба з боярами галицькими поводитися (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 42); // Ставати готовим до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін. В ці роки призвичаїлися люди до несподіванок (Ле, Вибр., 1939, 129); // Пристосовуватися до нових умов, обставин, освоюватися з чим-небудь. [Матушка гуменя:] Хай, коли хоче [молодиця], живе у нас, придивляється до наших звичаїв, призвичаюється до наших порядків (Мирний, V, 1955, 73); Після яскравого денного світла око не відразу призвичаїлось до зеленої сутіні (Донч., V, 1957, 68).

2. Виробляти в собі яку-небудь звичку. Пишалися [люди великого світу] поганим знанням власної мови, а дітей взагалі російської мови не вчили, щоб вони призвичаювалися навіть думати по-французьки чи по-англійськи (Полт., Повість.., 1960, 418); Він уже призвичаївсь завжди і в усьому коритися їй (Крот., Сини.., 1948, 42); // Здобувати навики, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою; навчатися чого-небудь. — Слухай мою команду! — вигукнув Марко, уже тут призвичаюючись до військового діла (Тют., Вир, 1964, 288); Богатир відважний на ім’я Михайлик до того призвичаївся був безпомильно із башти високої пускати стрілу у ворога, що завше попадав їм у миску (Тич., III, 1957, 263); За ці кілька днів тертя між бойовими частинами Захар призвичаївся уточняти обстановку (Ле, Право.., 1957, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 614.