ПРИ́ЗВИ, зов, мн., діал. Призов. Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть… (Л. Укр., III, 1952, 738).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 613.