ПРИЗБИ́РУВАТИСЯ, ується, недок., ПРИЗБИРА́ТИСЯ, бере́ться, док. Поступово збиратися; нагромаджуватися. Коріння й кореневища валеріани, синюхи, маточника та інших збирають восени, коли надземна частина вже зів’яла. В цей час у коренях і кореневищах призбирується багато живильних речовин (Наука.., 7, 1968, 25); Коли її ощадності за капусту й молоко знову призбирались у невеличку суму, то при невеликій допомозі з боку чоловіка могла вивезти дочку принаймні на один сезон (Кобр., Вибр., 1954, 106); Він вилізав на стаєнний стрих і перекидав там старі плуги, борони, драбинки, ярма; деревні отої не мало призбиралося за п’ятдесятилітнє газдуваннє [газдування] (Стеф., І, 1949, 112); Довбуш невтомний. Призбиралося силочки, весна трохи розсіяла сумніви (Хотк., Довбуш, 1965, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 613.