ПРИЖО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прижо́вкнути. Прижовкла від сонця і дощів листівка, певно, лежала ще з Першого травня (Чорн., Визвол. земля, 1959. 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 612.